...
Головна » Статті » 10 головних маркерів для перевірки надійності китайського постачальника

10 головних маркерів для перевірки надійності китайського постачальника

Починаючи працювати з постачальниками з Китаю, необхідно відразу навчитися розпізнавати та оминати «підводні камені». У цьому допоможуть досить прості маркери, які дозволяють з’ясувати, чи існує компанія-постачальник взагалі, чи це фікція, а також, наскільки безпечно працювати з цим партнером.

 

Пропонуємо до вашої уваги перелік основних критеріїв перевірки благонадійності китайського постачальника.

 

 

1. Пошук через Google.

Очевидний крок, але від цього не менш ефективний. Введіть назву компанії, подивіться кількість отриманих результатів. Солідна організація прагне всіляко розширювати свою присутність в інтернеті, тому реєструється на багатьох бізнес-майданчиках. Обмежена присутність в інтернеті — це тривожна ознака. При реєстрації на бізнес-ресурсах зазвичай потрібно вводити чимало даних, а таких шахраї надати не можуть.

 

2. Сайт компанії.

По-перше, зверніть увагу, які мови пропонуються користувачеві на вибір. Китайська мова в цьому переліку має бути обов’язковою. Якщо контент представлений лише англійською, це привід насторожитися. Як мінімум, компанія працює виключно на зовнішні ринки.

По-друге, перевірте сайт на цьому сервісі та отримайте відомості про його вік. Якщо інтернет-представництво компанії створено лише близько року тому, солідність такої компанії під питанням. А ось якщо сайту лише два-три місяці, то ймовірність шахрайства дуже висока.

По-третє, перегляньте розділ «Контакти». У нормі наявність адреси, міського телефону та факсу. Тут можна дізнатися про коди міст КНР. Класична фішка скамер — вказувати тільки номер стільникового телефону та e-mail замість повноцінних контактних даних з прив’язкою до місцезнаходження.

Якщо в «Контактах» вказана повна адреса, то її можна перевіряти ще раз за допомогою Google Maps. Адресу необхідно ввести в рядок пошуку, а потім переглянути, які організації знаходяться там.

 

3. Інформація з Alibaba та Aliexpress.

Переважна більшість китайських виробників та постачальників представлена на маркетплейсах Alibaba та Aliexpress. Дані майданчики серйозно ставляться до легітимності продавців, вказують на їх верифікований статус та стаж роботи. Кошти з Alibaba виводяться продавцем через платіжну систему Escrow лише тоді, коли покупець підтвердив отримання товару.

На цих майданчиках можна почитати живі відгуки про продавців, що є черговою складовою об’єктивної картини потенційного партнера.

 

4. Запит офіційних документів.

У постачальника можна і потрібно запитати відомості про державну реєстрацію як бізнес-суб’єкта, а також копію ліцензії на експорт. У підприємця із чесними намірами відсутні мотиви приховувати ці дані. До речі, отриманий номер реєстрації компанії можна перевіряти ще раз шляхом подання запиту до місцевого управління промисловості та торгівлі.

 

5. Запит на запрошення.

Як окремий крок можна запросити запрошення від потенційного китайського партнера з метою отримання візи. Зазвичай компаніями такі запрошення надсилаються без проблем. Тільки аферисти на подібний запит, швидше за все, дадуть відповідь відмовою.

 

6. Дзвінок у компанію.

Розмова телефоном або Скайпом — це теж цінне джерело інформації. Значення має як зміст розмови (рівень поінформованості у відповідях на конкретно поставлені питання), і сама реакція представників підприємства.

 

7. Листи від потенційного постачальника.

Фірмові бланки з реквізитами ще ніхто не скасовував. Якщо листи надходять лише зі звичайним підписом, це привід насторожитися.

 

8. Ознайомлення з продукцією та виробництвом.

Фото виробничих процесів та продукції на сайті компанії можна перевірити на унікальність за допомогою простої опції Google — пошук за зображенням. Якщо картинки не оригінальні, такий пошук допомагає виявити їх першоджерело.

У процесі переговорів із потенційним постачальником цілком нормально запросити зразки продукції. Чесний продавець оперативно відповість на запит, оскільки безпосередньо зацікавлений у швидкому укладанні угоди. Шахрай або відмовить, пославшись на притягнуті за вуха причини, або відкладатиме відправку на невизначений час.

 

9. Умови оплати.

Солідні компанії воліють оплату за акредитивом або переказом на банківський рахунок. Відповідно, у банківській установі можна запросити реквізити бізнес-суб’єкта, якому планується надіслати кошти. Скамери часто вимагають передоплату частково або повністю. Користуються шахраї переважно системою Western Union.

 

10. Перевірка через «чорні списки».

Певні послуги публікують дані про компанії/осіб, які займаються шахрайством. Зрозуміло, охопити у таких «чорних списках» усіх шахраїв неможливо. Максимально прицільний спосіб перевірки в даному випадку — це введення в пошуковий рядок Google назви компанії, а потім додавання слова scam.


Категорія: Статті, 28 Серпня 2020

Надішліть ваш відгук
Ми вам передзвонимо
залиште ваші контакти